Міста героїв – це міста конкретних людей, які проявили свою сміливість, не залишили ближніх та вірили в Україну, а тому змогли перемагати
- Росіяни чомусь вірили, що українці нібито не будуть боротися. Але мільйони людей – кожен і кожна так, як могли – показали окупанту, що Україна не покориться ворогу. В містах та селах дорослі і діти допомагали облаштовувати блокпости, плести маскувальні сітки та готували їжу для наших Сил оборони, допомагали Силам безпеки. Ми бачили, як і голіруч українці намагались зупинити техніку ворога. Мільйони таких прикладів опору забезпечили те, що українці у єдності вистояли і почали звільняли нашу землю.
Кожен цивільний поруч з нашими військовими, прикордонниками, та іншими героями пліч-о-пліч визволяли свої домівки, свої міста та села від окупантів.
Вигравши битву за Київ, ми виграли битву за Україну стратегічно – як за незалежну суверенну державу. Коли була захищена столиця, було захищене і державне життя України. Звільнівши північ, ми побачили, що окупанта можна вигнати. Продовживши цей рух по звільненню на півдні України –звільнивши Зміїний і Херсонщину, а також на сході України – звільнивши Харківщину, ми впевнені, що можемо звільнити всю нашу землю. Але початок цієї впевненості – саме у битвах за Мощун, Гостомель, Ірпінь, Бучу, Охтирку, Чернігів та інші міста і села наших північних областей, саме у тому першому досвіді наших людей, які побачили, що російська армія біжить з української землі.
Впродовж місяця, від початку березня 2022 року було звільнено понад 1000 населених пунктів. І в кожному з них живуть наші герої, тож в річницю звільнення півночі України ми в першу чергу говоримо про людей про цілі #МістаГероїв.
