До якого контролюючого органу платнику податків необхідно звернутися із заявою про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання та/або податкового боргу?
Відповідно до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податків має право одержувати відстрочення, розстрочення сплати податків або податковий кредит в порядку і на умовах, встановлених ПКУ (п.п. 17.1.5 п. 17.1 ст. 17 ПКУ), а контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу (п.п. 20.1.29 п. 20.1 ст. 20 ПКУ).
Також п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 ПКУ встановлено, що контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій ст. 19 прим. 3 ПКУ. Зокрема контролюючі органи виконують функцію щодо відстрочення, розстрочення та реструктуризації грошових зобов’язань та/або податкового боргу (п.п. 19 прим. 1.1.24 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 ПКУ).
Контролюючими органами є – податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ).
Згідно з п. 100.2 ст. 100 ПКУ платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.
У той же час п. 3.1 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 (далі – Порядок № 574), передбачено, що для розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платник податків звертається до контролюючого органу за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу) з письмовою заявою.
Згідно з п. 2.1. Порядку № 574 розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) можуть надавати в межах повноважень за кожним окремим випадком:
ДПС – без обмежень суми;
головні управління ДПС в областях, місті Києві, міжрегіональні управління ДПС по роботі з великими платниками податків (Центральне, Східне, Західне, Південне, Північне) – на суму не більше 3 млн. гривень.
Платники за своїм бажанням можуть звертатися за розстроченням (відстроченням) грошових зобов’язань (податкового боргу) на суми, більші 3 млн. грн., до Державної податкової служби України, однак таке звернення не позбавляє їх обов’язку подати відповідну заяву до головних управлінь ДПС в областях, місті Києві, міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків (Центрального, Східного, Західного, Південного, Північного).
Отже, подання заяви до територіального органу ДПС за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу) є обов’язковим в усіх без виключення випадках звернення за розстроченням (відстроченням).
Пунктом 100.13 ст. 100 ПКУ передбачено, що порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику – Міністерством фінансів України.
У зв’язку зі змінами, внесеними до ПКУ Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», ДПС разом з Міністерством фінансів України здійснюється робота по приведенню положень Порядку № 574 у відповідність до законодавства. Наразі зазначений підзаконний акт не затверджено.
